27
липня
2007 року

п'ятниця
газета 'Слобідський край ' газета 'Слобідський край '
  ГАЗЕТА ВIДЗНАЧЕНА ГРАМОТОЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ                                                               видається з березня 1917 року    
НА ГОЛОВНУ СТОРIНКУ IНФОРМАЦIЯ НАШI ПАРТНЕРИ ГОСТЬОВА КНИГА КОНТАКТ
№16 за 11.02.06
РОЗДIЛИ ГАЗЕТИ


М. Вишневська: «Нинішній бюджет значно кращий, ніж минулий»


Заступник голови обласної ради М. К. Вишневська все своє життя пропрацювала в організаціях, пов’язаних з фінансами. Тривалий час вона відповідала за найважливіші напрямки діяльності обласного фінансового управління, очолювала обласну податкову адміністрацію, була головою постійної комісії обласної ради (депутатом якої було кілька скликань) з питань бюджету. Тож, природно, її слово щодо бюджетного процесу найавторитетніше на Харківщині. З огляду на це, кореспондент «СК» попросив Марину Костянтинівну відповісти на запитання, що стосуються прийняття XXXVІ сесією обласної ради ІV скликання обласного бюджету.
^p
       Перше запитання стосується виконання обласного бюджету 2005 року. З яким запасом фінансової міцності Харків-щина розпочинає реалізовувати бюджет нинішнього року? — На мою думку, — сказала Марина Костянтинівна, — для Харківщини 2005 рік в економічному відношенні був дуже вдалим. Ми досягли таких обсягів промислового виробництва, які вищі, ніж середні в Україні. Такі ж позитивні результати маємо і в сільському господарстві. Загалом же можна відзначити істотне поліпшення стану справ у нашому краї. Область перевиконала бюджетні показники, затверджені Верховною Радою України. Також реалізовані і підвищені зобов’язання щодо обласного бюджету. Врешті, у нас тепер немає боргів у виплаті заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Бюджет 2006 року напружений, але реальний. Якщо не здаватимемо досягнутих темпів у нарощуванні промислового і сільськогосподарського виробництва, то є всі підстави для успішного його виконання. ^p
       — Марино Костянтинівно, ви сказали, що бюджет, прийнятий сесією облради, хоч і складний, але реальний. Тож скажіть, будь ласка, як він формувався і які його особливості? ^p
       — Останнім часом, як ніколи, у Верховній Раді, у її бюджетному комітеті прислухалися до думок керівників області, її депутатського корпусу щодо формування обласного бюджету. По багатьох напрямках нам пішли назустріч. Уперше з Державного бюджету Харківщині виділили 10 млн грн на придбання машин невідкладної медичної допомоги для лікарняних закладів сільської місцевості. Стільки ж виділено кош-тів на закупівлю для Харкова трамваїв і тролейбусів, парк яких не оновлювався майже
       15 років. 50 млн грн виділено для продовження будівництва метрополітену, завдяки чому є всі умови, щоб у 2007 році здати в експлуатацію станцію «Олексіївська». У кілька разів збільшено фінансування будівництва і ремонту доріг. ^p
       — А які маємо показники щодо фінансування гуманітарної, соціальної сфери? ^p
       — У всіх галузях воно значно вище, ніж торік. У зв’язку з цим, наведу деякі цифри. За бюджетом 2006 року, у освіті заплановано зростання коштів порівняно з 2005 роком на утримання одного учня більш ніж на 480 грн, тобто на 131,4 відсотка, а однієї дитини в дитсадку — на 722,7 грн (135,4 відсотка).
       В охороні здоров’я витрати на одного мешканця збільшаться майже на 50 грн (135,4 відсот-ка). У будинках-інтернатах для дітей передбачається збільшити фінансування одного підо- пічного майже на 1 600 грн. У стаціонарах територіальних центрів на кожного обслуговуваного планується використати понад 5 000 грн. Зростання становитиме 941 грн. А в притулках для неповнолітніх утримання одного місця коштуватиме 16 700 грн, що на 4 200 грн більше, ніж торік.
       — То що ж виходить, мають рацію ті політики, які кажуть, що в нас сформовано бюджет лише проїдання? — Чому ж? Ми сформували фонд розвитку, що попов- нюватиметься за рахунок прибутків, оренди об’єктів комунальної власності та приватизації майна. Сесія обласної ради утворила цільовий фонд соціально-економічного розвитку, затвердила низку обласних цільових програм, що сприятимуть дальшому нарощуванню економічного потенціалу нашого регіону.
       — Сесія обласної ради вперше створила цільовий фонд соціально-економічного розвитку. На якій підставі і з якою метою він діятиме? ^p
       — Можливість створення такого фонду передбачена чинним законодавством. Тож на Харківщині з ініціативи обл-держадміністрації ним і скористалися. Кошти фонду поповнюватимуться за рахунок благодійних внесків підприємств, організацій, інших структур, які мають фінансові ресурси і не шкодують поділитися ними на регіонально важливі цілі. Нинішнього року зібрані таким шляхом кошти плануємо спрямувати на будівництво соціального житла в сільській місцевості для інтелігенції: лікарів, учителів… Нестача житла негативно позначається на соціально-економічному розвитку сільських районів, куди без належних побутових умов ніхто з молодих спеціалістів не бажає їхати працювати. Слід відзначити, що подібні благодійні акції вже проводилися в Харкові, коли шляхом символічного аукціону, по суті благодійних внесків, збиралися кошти на реконструкцію старого оперного театру.
       — У своїй відповіді на запитання щодо фінансування гуманітарної, соціальної сфери ви користувалися формулою «На одного учня, на одного мешканця…» Проте на сесії обласної ради висловлювалися думки, що вона ставить в нерівноправне становище мешканців обласного центру і сільських районів, які, мовляв, на відміну від харків’ян одержують значно менше коштів. Що ви скажете з цього приводу? ^p
       — На сесії облради ми затвердили тільки обласний бюджет. За ним утримуються лише ті організації, що перебувають на фінансуванні обласного бюджету. Однак кожному депутатові, звичайно, хочеться одержати кошти і для свого виборчого округу. Але це не передбачено Бюджетним кодексом, за яким не можна перерозподіляти кошти між бюджетами рад різних рівнів. Обласна рада могла б допомогти районам за рахунок бюджету розвитку, але він дуже незначний. ^p
       Щодо формули «На одного мешканця…», то вона, на мій погляд, справедлива, бо ставить в однакові фінансові умови людей, де б вони не проживали. Куди краще, скажімо, спрямувати кошти — на утримання малокомплектної чи добре наповненої школи? ^p
       У малокомплектній школі в одній кімнаті одночасно навчаються діти кількох класів. Чи зможе один учитель дати міцні знання з кількох предметів, до викладання яких він у вузі не готувався? Чи економічно вигідно державі обладнати школу з 20—30 учнями комп’ютерним класом? Тож завдання місцевих органів влади сприяти формуванню таких шкіл, де їхнє на- повнення учнями значно краще, підвозити до них дітей з віддалених сіл. Саме з цією метою і реалізовується в області цільова програма «Шкільний автобус». ^p
       — Кажуть, вона має суттєвий недолік: виникає проблема технічного утримання автобусів, забезпечення безпеки руху. ^p
       — Це, на мій погляд, надумана проблема. У кожному районі є автогосподарство. Кожний директор школи законним шляхом може укласти договір із його керівниками на технічне обслуговування автобусів, що сприятиме забезпеченню безпеки руху. ^p
       — Марино Костянтинівно, окремі депутати на сесії висловлювали досить різкі зауваження щодо запропонованого проекту обласного бюджету. Лунали навіть заклики відправити його на доопрацювання. Крім того, вони скаржилися на порушення регламенту. Яка ваша точка зору щодо цього? ^p
       — На мій погляд, жоден пункт нашого регламенту не був порушений. Усі матеріали завчасно, за 10 днів до початку сесії, були надані в користування депутатів. Проект бюджету заздалегідь розглядався на засіданнях постійних комісій, на яких депутати мали можливість висловитися, подати свої пропозиції до нього. Крім того, напередодні сесії відбулося засідання президії облради, яка теж вислуховувала зауваження і пропозиції депутатів. Усі вони враховані при остаточному доопрацюванні проекту обласного бюджету. Також зауважу, що затверджений сесією обласний бюджет — то лише його план, а не факт. І протягом року депутати, виходячи з реалій, матимуть змогу коригувати бюджет, що ми і робили в попередні роки, підбиваючи підсумки виконання бюджету за квартал, півріччя.
       — А що було б, якби бюджет не прийняли?
       — Неприйняття бюджету боляче вдарило б по життєзабезпеченню населення. На це де-хто зауважує: галузі щомісяця фінансувалися б із розрахунку 1/12 минулорічного бюджету. Але як бути з тим, що нині значно подорожчали енергоносії, і держава, з огляду на це, виділила Харківщині на 45 млн грн більше коштів, ніж торік. Не затвердили б бюджет і не скористалися б цієї сумою, а люди замерзали б.
       Або візьмемо будівництво метро. Торік із Держбюджету надійшло 15 млн грн, але вони пішли на погашення кредитів. На 2006 рік із Держбюджету виділили 50 млн грн. Не прий-няти бюджет — значить, заморозити цю будову. Таких фактів чимало. ^p
       Я вважаю, що переважна більшість депутатів, за винятком трьох, учинила правильно: проголосувала за обласний бюджет. Дай Боже нам добре попрацювати в усіх галузях, більше зібрати податків, краще наповнити доходну частину і більше спрямувати коштів на задоволення нагальних потреб нашого краю.
Автор: Конопельцев Георгій
АРХIВ

<<<  Липень 2007  >>>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 2   3   4   5   6 
 9   10   11   12   13 
 16   17   18   19   20 
 23   24   25   26   27 

   Cпівзасновники: Харківська обласна рада,
Харківська обласна державна адміністрація
та трудовий колектив газети.
Адреса: м. Харків, пр. Московський, 247,
9 поверх, к. 85.
Телефон для довідок: 392-14-09, 392-06-48 .
e-mail:
Дизайн: Artcross Group Kharkov info@artcross.com.ua